Події останніх п'ятнадцяти років ми навряд чи схильні вважати історією. Адже ми звикли, що вона являється нам із драматичним виразом на обличчі, переважно за посередництва офіційних осіб, як-от у день Перемоги, або ж у вигляді бетонних пам'ятників. Здається взагалі, ніби щодо них - як і, зрештою, щодо всього повоєнного радянського життя - суспільство охопила благодатна амнезія чи, може, амністія... Що вже казати про такі каламутні останні п'ятнадцять років. Звісно, ми раді спекатися минулого, адже нам дошкуляє хмара актуальних проблем.
Recent comments